Сергіївка, 12.08.2022
— Понад усе я сумую за моїм онуком. Весь час про нього думаю. Не випускаю з рук його фото, — пані Г. пригортає до себе фото улюбленого онука і весь час про нього розповідає.
Від початку повномасштабного вторгнення жінка провела на війну обох своїх синів і улюбленого онука. Кожному дала по два рушники — один на дорогу туди, а другий — на повернення.
Із пані Г. ми познайомились в Сергіївці — вона виявилась однією з мешканок дев’ятиповерхівки, у котру влучила російська ракета місяць тому. Тоді в наслідок удару загинуло чимало людей, багато квартир були зруйнованими, ще більше зазнали суттєвих пошкоджень.
У ту страшну ніч жінка отримала безліч травм, від яких у неї погіршився слух і стан здоров’я загалом, а ще з’явилися панічні атаки під час перебування в пошкодженій домівці.
Та пані не втрачає оптимізму:
— Єдине, що я хочу — щоб всі повернулися додому. Ми домовились, що коли вони повернуться, я накрию величезний стіл в цій квартирі, наготую все, що вони люблять, і ми знову зберемося разом великою родиною.
Разом із іншими потерпілими, ми зареєстрували її на встановлення нових вікон в оселі. Віримо, що зовсім скоро жінка зустрічатиме в ній своїх рідних.