8.12.2022
Напередодні свого дня народження до нас звернулася пані Валерія. Літня жінка нас дуже розчулила своєю історією та оптимізмом, тож хочемо поділитися і з вами!
Пані Валерія народилася у 1931 році і вже відсвяткувала своє 90-річчя. Перш ніж евакуюватися до Одеси, вона усе життя прожила в Миколаєві:
— Я маю юридичну освіту, викладала авторське право в університеті, працювала у компанії. Працювала до 75-ти років, але після смерті сина, втратила колишню енергію і звільнилася з роботи.
Підтримку жінка знайшла в своєму котикові — Моні. Зараз йому вже 17 років і пані шуткує, що вони з ним одного віку, якщо рахувати котячі роки на людські.
— Колись у мене була киця Муня, але вона померла. Я тоді звернулася до спільноти хазяїв котів і спитала в них про котика-британця. Мені дали кошенятко і я назвала його Монею, а в ветеринарній клініці він записаний як Мойсей, — розповідає жінка.
Разом з Монею вони ховалися в коридорі від обстрілів, аж поки далекі родичі не запропонувала переїхати їм до Одеси, де зараз маленька родина і перебуває.
Залишившись без звичного житла та оточнення, жінка не втрачає оптимізму і вірить в перемогу, на котру дуже чекає та сподівається відсвяткувати разом з усією країною.
Щоб підтримати пані Валерію, ми привезли їй харчові та гігієнічні набори, воду, а також теплу ковдру, адже через російські обстріли у місті виникають проблеми з енерго- та теплопостачанням. Тепер жінці та її котику буде тепліше та затишніше зимувати.