16.02.2023
Подружки Людмила з Миколаєва та Лариса з Сєвєродонецька познайомилися в Одесі в одній з численних черг на отримання гуманітарної допомоги. Обидві через війну були змушені залишити свої домівки, обидві в сімдесят років почали нове життя в новому місті.
— Я непогано знаю Одесу, бо колись тут навчалася, але зараз не маю родичів, котрі могли б мене прихистити. Живу з онучкою на зйомній квартирі. Хоч ми і отримуємо державну допомогу, але ці 2 тисячі гривень не сильно рятують, якщо доводиться орендувати житло за 6 тисяч гривень. Тож продуктові набори чи обіди стають суттєвою підтримкою, — розповідає свою історію Людмила. В Миколаєві біля її будинку влучили дві ракети.
Схожа історія у пані Лариси:
— Наше місто зруйноване на 90% — від мого будинку нічого немає. До Одеси переїхала з родиною, але чоловік після евакуації помер, тож живу наразі з дочкою. Дуже важко без допомоги, тому вдячні за такі безкоштовні обіди.